Гаррі Поттер і напівкровний принц

- …і загальних ухильних заклять, - договорила Герміона. - Зате ти знаєш хоч один предмет, який цього року вивчатимеш. На один більше, ніж ми з Роном. Цікаво, коли вже ми отримаємо наші підсумкові СОВи?
- Мабуть, скоро, бо вже минув цілий місяць, - припустив Рон.
- Стривайте, - пригадав Гаррі ще одну тему вчорашньої розмови. - Дамблдор, здається, казав, що ми отримаємо СОВи вже сьогодні!
- Сьогодні?-зойкнула Герміона. - Сьогодні? А чому ж ти… о, Боже… треба ж було сказати…
Вона схопилася на ноги.
- Подивлюся, чи не прилетіли поштові сови…
Та коли за десять хвилин Гаррі вдягнувся і зійшов униз з порожньою тацею в руках, то побачив Герміону, що сиділа, розгублена, за кухонним столом, та місіс Візлі, яка намагалася зменшити Герміонину схожість зі смугастою пандою.
- Не зникає, - стурбовано говорила місіс Візлі, стоячи над Герміоною з чарівною паличкою і книжкою «Помічник цілителя», розгорнутою на сторінці «Синці, порізи й подряпини». - Завжди ж діяло. Нічого не розумію.
- Цілком у стилі Фреда з Джорджем. Вони зробили так, щоб синець не зникав, бо вважали, що це смішно, - сказала Джіні.
- Він мусить зійти! - пискнула Герміона. - Не буду ж я отак скрізь ходити!
- Не будеш, люба, ми знайдемо ліки, не переживай, - заспокоювала її місіс Візлі.
- Білл мені гозповідав, які веселі Фгед і Джогдж! - сяйнула безтурботною усмішкою Флер. -Ага, я зараз лусну зі сміху, - огризнулася Герміона. Вона схопилася й, заламуючи руки, забігала по кухні. -Місіс Візлі, ви впевнені, що зранку сови не прилітали?
- Так, люба, я б їх помітила, - терпляче підтвердила місіс Візлі. - Але ж іще немає й дев'ятої, попереду море часу…
- Я знаю, що завалила «Стародавні руни», - гарячково бурмотіла Герміона,-я там точно зробила одну серйозну помилку в перекладі. А практичний іспит із захисту від темних мистецтв мені взагалі не вдався. Раніше мені здавалося, Що з трансфігурацією я впоралася непогано, але зараз… - Герміоно, замовкни вже, ти не одна нервуєшся! - не витримав Рон. - От як отримаєш своїх одинадцять відмінних СОВ…
- Ні-ні-ні!-істерично сплеснула долонями Герміона.- Я знаю, що все провалила!
- А що буде, якщо ми провалимо іспити? - запитав Гаррі, ні до кого конкретно не звертаючись, але відповіла на це знову Герміона.
- Обговоримо можливі варіанти з вихователькою нашого гуртожитку. Я питала про це професорку Макґонеґел наприкінці навчального року.
У Гаррі закрутило в животі. Краще б він не їв так багато за сніданком.
- А ми в Бобатоні, - самовдоволено сказала Флер, - все гобили інакше. Гадаю, так бульо кгаще. Ми здавали іспити після шести гоків навчання, а не п'яти, а тоді…
Флерині слова заглушив вереск. Герміона показувала на вікно кухні. У небі чітко виднілися три чорні цятки, що швидко збільшувалися.
- Це точно сови, - прохрипів Рон, підстрибуючи й стаючи біля вікна поруч з Герміоною.
- І їх три, - додав Гаррі, швидко займаючи місце з другого боку.
- По одній для кожного, - перелякано прошепотіла Герміона. - Ой, ні… ой, ні… ой, ні…
Вона міцно схопила Гаррі й Рона за лікті.
Сови летіли прямісінько до «Барлогу», три гарні сірі сови, і кожна, як стало помітно, коли вони знизилися над стежкою, що вела до будинку, несла великого квадратного конверта.
- Ой, ні - репетувала Герміона.
Місіс Візлі протиснулася повз них і відчинила кухонне вікно. Одна, друга, третя - сови по черзі залетіли в кухню і посідали на столі рівненьким рядком. Тоді всі три підняли праві лапки.
Гаррі підійшов до них. Лист, адресований йому, був прив'язаний до лапки середньої сови. Тремтячими пальцями він його відв'язав. Ліворуч від нього Рон намагався відчепити власні результати; праворуч у Герміони так тремтіли пальці, що її сова теж почала трястися.
Ніхто в кухні не промовив ані слова. Нарешті Гаррі спромігся відв'язати свого конверта. Швидко його розірвав, вийняв і розгорнув аркуш пергаменту.
ПІДСУМКОВІ СЕРЕДНІ ОЦІНКИ ВЗІРЦЕВОГО УЧНЯ
Позитивні оцінки: Відмінно (В) Добре (Д) Задовільно (3)
Негативні оцінки: Погано (П) Жахливо (Ж) Троль (Т)
ГАРРІ ДЖЕЙМС ПОТТЕР ОТРИМАВ:
Астрономія: З
Догляд за магічними істотами: Д
Заклинання: Д
Захист від темних мистецтв: В
Віщування: П
Гербалогія: Д
Історія магії: Ж
Настійки: Д
Трансфігурація: Д
Гаррі перечитав пергамент кілька разів, і з кожним разом йому ставало легше дихати. Усе було нормально: він знав, що провалить віщування, і не мав жодної надії, що складе історію магії, після того, як зомлів прямо на іспиті, але ж усе інше він склав! Провів пальцем по оцінках… непогано впорався з трансфігурацією і гербалогією, і навіть за настійки отримав оцінку «добре»! А найкраще, що він отримав «відмінно» за захист від темних мистецтв!
Гаррі озирнувся. Герміона стояла до нього спиною, схиливши голову, а от Рон мав цілком задоволений вигляд.
- Я провалив тільки віщування та історію магії, але кому вони потрібні? - радісно повідомив він Гаррі. - На… Міняймося…
Гаррі переглянув Ронові оцінки: відмінних там не було…
- Я знав, що тобі найкраще піде захист від темних мистецтв, - штурхнув Рон Гаррі в плече. - Ми класно справилися, скажи? - Молодчина! - гордо вигукнула місіс Візлі, розкуйовдивши Ронові волосся. - Сім СОВ, це більше, ніж Фред і Джордж отримали разом!
- Герміоно, - невпевнено заговорила Джіні, бо Герміона й досі стояла до них спиною. - Як там у тебе?
- У мене… непогано, - ледь чутно пробурмотіла Герміона.
- Ой, не треба, - скривився Рон, а тоді підійшов і висмикнув з рук табель. - Так… десять оцінок «відмінно» й однісіньке «добре» за захист від темних мистецтв.-Він подивився на неї трохи здивовано і водночас сердито. - І ти ще, мабуть, розчарована, га?
Герміона похитала головою, а Гаррі розреготався.
- Отепер ми всі можемо здавати НОЧІ! - радів Рон. - Мамо, ковбасок не лишилося?
Гаррі ще раз глянув на свої оцінки. Кращих годі було й сподіватися. Одного тільки було трохи жаль… це означало кінець його честолюбним мріям стати аврором. Він не отримав належної оцінки за настійки. Знав, що так буде, але все одно відчував пустку в грудях, дивлячись знову й знову на малесеньку чорну літеру «Д».
Колись замаскований смертежер перший сказав Гаррі, що з нього вийде добрий аврор, і ця думка так його захопила, що він уже не міг уявити для себе іншого покликання. Ба навіть більше: хіба ж могла його чекати інша доля після того, як він місяць тому почув пророцтво… разом їм жити не судилося… хіба б не виконав він пророцтва, якби влився в лави цих прекрасно вишколених чаклунів, чиїм завданням було знайти і знищити Волдеморта?
- РОЗДІЛ ШОСТИЙ - 
Дракові манівці 
Наступні кілька тижнів Гаррі не покидав «Барлогу». Переважно тільки те й робив, що вдень грав у Візлівському садочку в квідич два-на-два (він з Герміоною проти Рона й Джіні; Герміона грала жахливо, а Джіні добре, тож команди були приблизно рівні), а вечорами поглинав по три порції кожнісінької страви, що ними напихала його місіс Візлі.
Це були б щасливі й спокійні канікули, якби не новини про зникнення, дивні аварії і навіть про смертельні випадки, які мало не щодня з'являлися на шпальтах «Віщуна». Часом Білл та містер Візлі приносили ці звістки додому раніше, ніж про них повідомляли в газеті. Місіс Візлі була незадоволена, що святкування шістнадцятиліття Гаррі було зіпсоване неприємними новинами, якими поділився за столом похмурий і виснажений Ремус Люпин. Його каштанове волосся щедро посмугували сиві пасма, а одяг був як ніколи обшарпаний і полатаний.
- Було ще кілька нападів дементорів, - повідомив він, поки місіс Візлі передавала йому великий шматок святкового торта. - А ще в хижі на півночі знайшли тіло Ігоря Каркарофа. Згори над хижею висіла Чорна мітка… хоча, чесно кажучи, я взагалі дивуюся, що він майже рік протримався після того, як порвав зі смертежерами; Сіріусів брат Реґулус, пригадую, протримався всього кілька днів.