Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця

Жоден з гравців розмальованої команди не виявив якоїсь реакції на те, що їх ключовий тільки що зробив. Замість цього вони діловито почали маневрувати по полю, займаючи свої місця на лівій половині поля, готуючись до відбиття першого нападу.
Коли пісочний годинник був перевернутий і пролунав гудок рогу, атакуюча команда не стала витрачати часу даремно. Горячи бажанням виграти швидко, вони кинулися в атаку.
Викрикуючи бойові кличі, вони помчали через поле. У свою чергу, розфарбована команда понеслась до центру поля, щоб зустріти атаку. Рев натовпу став оглушливим.
М'язи Келен напружено стиснулися в очікуванні жахливого зіткнення плоті і кісток. Але нічого з того, що вона уявила, не відбулося.
Розфарбована команда — червона команда, як охрестили їх стражники — звернула зі свого напряму нападу і, розбившись на дві частини, охопила стороною передових блокерів, рухаючись не на них, а по напрямку тилових захисників.
Така несподівана і дилетантська помилка була посмішкою фортуни для команди, що пробивалася отримати очко. Слідуючи за своїми блокерами і фланговими гравцями, ключовий з броцем пройшов крізь пролом червоної команди, що відкрилася перед ним, і продовжив мчати прямо по полю.
В одну мить обидва крила червоної команди розгорнулися навколо своєї осі, і немов захлопнувши величезну щелепу, обрушившись, захопили блокерів всередину.
Розфарбований ключовий напав прямо на середину — на центральних блокерів з зовнішнього кута. Як тільки вони були готові зчепитися з ним, він обійшов одного, і немов вихором, ковзнув між двох інших.
Не повіривши своїм очам, Келен закліпала від тільки що побаченого. Виглядало так, що він виприснувся ніби слизька насінина дині з оточення півдюжини мужиків.
Один з громил червоної команди, ймовірно один з їх флангових, пішов на перехоплення ключового з броцем. Прямо перед тим, як наздогнати його, він пірнув під нього, але занадто рано, і тому його підсікаючий блок виявився занадто низький.
Чоловік з броцем перестрибнув прямо через нього. Натовп вибухнув схвальними вигуками від того, як спритно їх людина тільки що ухилилася від захоплення ніг.
Але ключовий, що з парою блискавок, теж стрибнув у повітря, використовуючи спину свого впалого флангового, як трамплін. Він зустрів іншого ключового в польоті, і, зачепивши його рукою, ще в повітрі перевернув його догори дригом.
Повністю дезорієнтувавши гравця, він тепер зумів вибити броц. Ще в повітрі, продовжуючи летіти і до того, як впасти на землю, людина з сірими очима зловила вивільнений броц. Приземляючись, він своєю ногою опустився на голову впалого ключового, встромивши його обличчям в бруд.
У Келен не викликало сумнівів, що він легко міг переламати шию того гравця, але він умисно утримався від цього.
Блокери з кожного боку рвонули на розфарбовану людину, яка тепер володіла їх броцем. Вивертаючись, той постійно змінював напрямок.
Вони безрезультатно плюхалися туди, де він тільки що був — і де його тепер вже не було. Їм все ж вдалася спроба придавити собою гравця, правда не його, а свого ключового.
Тепер червона команда володіла броцем. Навіть притому, що вони не можуть відкрити свій рахунок, оскільки це не їх період, вони в змозі не дати можливість отримати очко іншій команді.
Однак, з якихось міркувань, гравець з сірими очима продовжував рух по полю в супроводі двох своїх нападників і половиною своїх блокерів.
Вони перетинали поле, сформувавши бездоганний клин. Коли розфарбовані гравці досягли переможної зони супротивника, ключовий жбурнув броц в одне з двох воріт — навіть не дивлячись на те, що це ніяк не відіб'ється на їх результаті, оскільки цей період — не їх.
Він підійшов до броцу, витягнув його з сітки, а потім, замість того, щоб продовжувати володіти броцем і не надавати шанс іншій команді збільшувати свій рахунок, він пронісся назад по полю, і легким кидком знизу жбурнув броц назад ключовому супротивників, який досі стояв на колінах у бруді. Юрба зачудовано і збентежено ахнула.
Келен тільки що отримала підтвердження того, що вона зрозуміла з першої ж миті, коли оцінювала пильний погляд хижака в тій людині — він був найнебезпечнішим серед живучих. Більш небезпечний, ніж сам Джеган, небезпечний по-іншому, але набагато небезпечніший Джегана. Набагато небезпечніший будь-кого.
Цей чоловік був занадто небезпечним, щоб дозволити йому жити. Як тільки Джеган зрозуміє те, що вже зрозуміла вона — звичайно, якщо він ще не зрозумів цього — це послужить дуже вагомим аргументом, щоб прийняти рішення про його страту.
Команда, якій належав перший період, встановила броц на свою стартову точку праворуч, і люто прагнучи реабілітуватися і виграти очко, відкривши рахунок, рвонула по полю.
Дивно, але червона команда замість того, щоб побігти і зупинити напад, як можна далі від своїх воріт, продовжувала пасивно вичікувати. Це уявлялося їх помилкою, але Келен так не думала.
Нападаючі, досягнувши лінії червоної команди, накинулися на захисників. Червона команда різко замикала кожен напрямок, ухиляючись від самовпевнених блокерів. Під час бігу червона команда перебудувалася півмісяцем, по периметру якого розмістилися блокери.
Біжучи по полю, вони скошували нападників і блокерів супротивника, включаючи і їх ключового. Здоровенний нападник розфарбованих видер у нього броц, а потім підкинув його в повітря настільки високо, наскільки міг.
Гравець з блискавками, який був напоготові, стрілою промчав крізь лінію нападників у смертельній гонці і зловив броц ще до того, як той торкнувся землі.
Він випередив усіх гравців іншої команди, що переслідували його. Добравшись до протилежного кінця поля, він метнув броц в кут воріт, протилежний тому, куди закинув його в попередній раз.
Блокери пірнули під нього — він зробив легкий стрибок в сторону — і вони купою звалилися на землю біля нього. Риссю він добіг до сітки і назад взяв в руки броц.
— Хто той чоловік? — Низьким голосом запитав Джеган.
Келен зрозуміла, що Джеган мав на увазі того ключового гравця з нанесеними стрілами блискавок на його обличчі, людини з сірими очима.
— Його звуть Рубен, — відповів командер Карго.
Це була брехня. Келен знала, що не це ім'я носив той чоловік. У неї абсолютно не було ніяких міркувань з приводу його справжнього імені, але його ім'я було не Рубен. Рубен — таке ж маскування, як бруд, як червона фарба, що покривала його зараз. Рубен — його не справжнє ім'я.
І тут же в неї виникло питання: що змусило її так подумати.
У момент, коли днем раніше вони в перший раз зустрілися очима, вона зрозуміла, що він її знає. Значить, він кимось доводився їй в минулому. Вона не пам'ятала його, вона не знала його справжнього імені, але вона знала, що його звали не Рубен. Просто це ім'я йому не підходило.
Пролунав сигнал рогу, відзначаючи кінець першого раунду. Пісочний годинник був перевернутий, і ріг видихнув звук знову. Червона команда вже зібралася на своєму кінці поля, позаду їх стартової точки. Вони не потрудилися навіть використати перевагу щоб почати з секції, звідки їм дозволялося розпочати напад.
Замість цього, гравець, кого командер Карго назвав Рубеном, вже володіючи броцем, подав непомітний знак рукою. Брова Келен сіпнулася — вона помітила цей рух, оскільки уважно спостерігала за ним. Вона ніколи не бачила, щоб ключовий користувався подібними сигналами рукою.
Чоловіки, які грали в Джа-Ла, зазвичай діяли, як скоординований натовп, виконуючи призначену роботу на своїх позиціях — або блокерів, або нападаючих, або захисників, які пристосовували кожного в залежності від ситуації, що склалася.
Тактика гри полягала в тому, що якщо кожен гравець буде діяти на свій розсуд, то це дозволить команді вести гру з непередбачуваними ситуаціями, які швидко змінюються під час гри. Гравці, в деякому розумінні, кожен вирішував сам, як йому поступати.
Команда Рубена була іншою. Отримавши сигнал, вони розвернулися і скоординованим способом зібралися перед ним в атакуючому порядку. Вони не діяли, як невизначено узгоджений натовп; вони вели себе, як добре дисциплінована армія, що іде в бій.