Безпека життєдіяльності

Освітньо-кваліфікаційний рівень:
Бакалавр
Обов’язкова
Нормативна
Рік підготовки – 3 й
Семестр – 6
Лекції - 24 год.
Самостійна робота – 18год.
Практична робота – 12 год.
Індивідуальна робота - за вибором
Вид контролю – залік
  2. Мета навальної дисципліни  
 2.1.  Мети вивчення дисципліни -забезпечити, відповідні сучасним вимогам, знання студентів про загальні закономірності виникнення та розвитку небезпек, надзвичайних ситуацій, в першу чергу, техногенного характеру, їх властивості, можливий вплив на життя і здоров’я людини та сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності спеціаліста та уміння і навички для їх запобігання і ліквідації, захисту людей та навколишнього середовища.
 2.2. Завдання дисципліни“Безпека життєдіяльності” - навчити студентів:
ідентифікувати потенційні небезпеки, визначати просторові та часові координати, величину та ймовірність їх прояву;
визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори, що породжуються джерелами цих небезпек;
використовувати нормативно - правову базу захисту особистості та навколишнього середовища, прав особи на працю, медичне забезпечення, захист у надзвичайних ситуаціях;
розробляти заходи та застосовувати засоби захисту від дій небезпечних, шкідливих та вражаючих факторів;
запобігати виникненню надзвичайних ситуацій, а в разі їх виникнення приймати адекватні рішення та виконувати дії, спрямовані на їх ліквідацію;
використовувати у своїй практичній діяльності громадсько - політичні, соціально-економічні, правові, технічні, природоохоронні, медико-профілактичні та освітньо-виховні заходи, спрямовані на забезпечення здорових та безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середовищі;
планувати заходи щодо створення здорових та безпечних умов життя та діяльності у системі „людина - життєве середовище”. В БЖД вивчається на IV курсі навчання, базується на засадах інтеграції теоретичних і практичних знань, отриманих студентами в загальноосвітніх навчальних закладах ( природознавство, фізика, хімія, безпека життєдіяльності, фізкультура, трудове навчання), одержаних при вивченні загальноосвітніх дисциплін у вищому закладі освіти та набутому життєвому досвіді.
 2.3. Програма передбачає: 12 лекцій – 24 години, 6 практичних – 12 годин. 
 2.4. Основні знання, яких набувають студенти при вивченні дисципліни: 
мета і основні завдання курсу „Безпека життєдіяльності”;
основні положення Концепції національної безпеки України, що стосується безпеки життя та здоров’я особи;
основні поняття, визначення та терміни безпеки життєдіяльності;
загальна модель діяльності людини;
джерела небезпеки та їх класифікація;
концепція допустимого ризику;
характеристика системи „людина - життєве середовище”;
структурно-функціональний стан організму людини;
подразники зовнішнього та внутрішнього середовища організму людини;
роль нервової системи в забезпеченні життєдіяльності людини;
основні характеристики аналізаторів організму людини;
психічна характеристика особистості;
дія наркотичних лікарських та інших речовин на організм людини;
фізіологічні, матеріальні та духовні потреби людини;
характеристика середовища життєдіяльності людини;
роль біоритмів людини в забезпеченні життєдіяльності;
основні джерела забруднення атмосфери, водних ресурсів та ґрунтів;
основні причини деградації оточуючого середовища;
причини та характер виникнення техногенних небезпек;
захисту від небезпек, пов’язаних з транспортними засобами;
заходи безпеки при використанні горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин і матеріалів;
заходи захисту від небезпек, пов’язаних з електричним струмом;
токсичних речовин на організм людини та захист від них;
загальні причини виникнення соціальних та політичних небезпек;
причини виникнення, загальна характеристика та класифікація надзвичайних ситуацій;
ідентифікація типу ситуацій та оцінка рівня небезпеки;
принципи та засоби захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій;
адміністрації персоналу та населення при виникненні надзвичайних ситуацій;
організація ліквідацій наслідків надзвичайних ситуацій;
послідовність дій при наданні першої долікарської допомоги;
комплектація аптечки першої допомоги;
 2.5. Студенти повинні вміти: 
визначити рівень безпеки системи „людина - життєве середовище”;
ідентифікувати небезпеку;
здійснювати таксономію небезпеки;
визначати причини та можливі наслідки небезпек;
класифікувати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори;
оцінювати рівень небезпеки;
здійснювати системний аналіз безпеки життєдіяльності;
оцінити відповідність стану навколишнього середовища вимогам здорового та безпечного існування людини;
обґрунтувати раціональні методи нормалізації умов життєдіяльності людини в конкретних ситуаціях;
проаналізувати можливості здорового і безпечного існування людини при заданих параметрах небезпечних та шкідливих факторів;
визначити профілактичні заходи захисту від дій літосферних небезпек;
запобігати виникненню та ускладненню конфліктних ситуацій;
застосувати засоби індивідуального захисту;
надавати першу допомогу потерпілим;
застосувати в практичній діяльності вимоги законодавчих і нормативних актів.
 Розділ 1   Основи безпеки життєдіяльності  
  1. Основні поняття наукової дисципліни  
  "Безпека життєдіяльності"  
 Основні поняття наукової дисципліни „Безпека життєдіяльності”. Людина і природне середовище. Небезпеки техногенного характеру. Класифікація небезпек. Ієрархія потреб людини. 
  2  .  Ризик як оцінка небезпеки  
Ризик та його характеристики. Класифікація ризиків. Якісний аналіз і моделювання небезпек.
  3. Психічні особливості людини як чинник її безпеки  
Психіка людини і проблема людського чинника. Особливості перебігу психічних процесів. Пам’ять. Психічні властивості людини. Темперамент та його типи. Психічні стани людини. Стрес і стресові реакції організму. Проблема професійного добору кадрів за психофізичними показниками.
  4. Здоров   ’   я людини як основна передумова її безпеки  
Здоров’я і життєдіяльність. Формула здоров’я та її зміст. Соматичне здоров’я та оцінка стану серцево-судинної системи людини. Максимальне споживання кисню як фізіологічний показник здоров’я людини.
  5. Ергономічні обґрунтування й оцінка  
  у безпеці життєдіяльності  
Ергономіка як наукова дисципліна. Антропометричні дані в ергономічних обґрунтуваннях. Працездатність і втома. Ергономічні рекомендації щодо роботи на комп’ютері.
  6   . Розрахунок санітарно – технічних систем  
Система вентиляції, опалення, водопостачання та водовідведення. Електрозабезпечення і зв’язок. Розрахунок фільтровентиляційного обладнання сховища.
 Розділ 2 Загальна безпека на виробництві