Усе - про секс

— Без ідеологічного забезпечення це виглядатиме у звітах звичайнісінькою буржуазною розпустою. Я подарую їй значок «50 років ВЛКСМ» і пляшку нашої, радянської, горілки!
Ми сиділи з ним за одним столиком. Але цього разу він не радився зі мною, як працівником ідеологічного фронту, він інформував, і все. Наступної миті він підхопився і помарширував сходнями, через усю залу, на сцену, стискаючи в одній руці пляшку «Московської», а в іншій — ювілейний значок. Ми підхопилися з-за столиків, старанно аплодуючи, наче при з яві в президії урочистих зборів високого партійного вождя. Своєю впевненістю і рішучістю товариш Лев, приземкуватий, у чорному строгому костюмі і таких же чорних, лакованих штиблетах, справді нагадував тієї миті якщо й не генерального, бо — молодий, то вельми перспективного партійного функціонера високого рангу.
— Від імені молодіжної делегації польсько-радянської дружби дозвольте привітати вас із змістовним виступом і вручити наші скромні сувеніри! — пролунав на усю простору залу його гучний, тренований на комсомольських зібраннях голос. А наші оплески перейшли в бурхливі овації. Із пляшкою «Московської» товариш Лев справився досить легко, сунувши її у руки розгубленої стрімким ідеологічним натиском акторки. Усе було б гаразд, якби комсомольський вождь додумався разом із пляшкою горілки віддати і значок «50 років ВЛКСМ». Але йому заманулося, втім, як і належало у такі урочисті миті, прикріпити значок власноруч. Оскільки жінка була у самій сіточці, із досить широкими ячейками, кріпити ювілейного знака не було до чого. Біла від канцелярської роботи, пещена рука функціонера ковзала по випуклості на правій половині грудей акторки, вона нервово засміялася, певно, від лоскотки, потім, коли значок уколов її, настрашено зойкнула. Проте товариш Лев був привчений ідеологічною машиною, яка його виховала, не зважати на тимчасові труднощі і на протести несвідомих особистостей. Твердою, упевненою рукою, не виявляючи жодної реакції на те, що перед ним все ж гола жінка, він відтяг від грудей сіточку, нанизав на неї значок, аж тоді відпустив. На грудях стриптизерші, у світлі, що лилося зі стелі, пурпурове зблиснув знак, що засвідчував півстоліття комсомолу, яке того року помпезно відзначалося. Аж тоді товариш Лев по-військовому чітко повернувся і незворушно закрокував сходнями у наш бік. Ми, поспіхом допивши із фужерів горілку та вино, звично вишикувалися у колону по одному і так само чітко покрокували до виходу із кав'ярні.
— Спрацювали ми — ідеологічно правильно! — підсумував товариш Лев, наздогнавши мене. — У звітах це буде належно відображено. Дрібнобуржуазній розпусті ми протиставили нашу високу партійно-комсомольську свідомість!
Судячи з усього, товариш Лев уже у ті молоді свої літа був невиліковним імпотентом…