Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця

Ніккі не зніяковіла ні від того, що було приховано за словами Зедда, ні від його погляду:
— Річард повинен відкрити потрібну скриньку Одена і випустити магію, щоб вона зрівноважила дію Вогняного Ланцюга… навіть якщо це означатиме смерть для Келен. Третього не дано. Це ясно, як день.
На хвилину в кімнаті запанувала мертва тиша. Зедд потер пальцем підборіддя, спрямувавши погляд у нескінченність:
— На тлі всього сказаного, думаю, доцільно, не важливо, правда це чи ні, застерегти Келен і попросити її не дізнаватися про її минулі почуття до Річарда, якщо ми знайдемо її. Краще дати магії Одена відновити її емоції.
— Згодна з тобою Зедд, — подала голос Ніккі, — в свою чергу, коли ми знайдемо Річарда, ми повинні переконати його в тому, що якщо він знайде Келен, він не повинен розкрити їй правду про їхні почуття.
Зедд зчепив руки за спиною і ствердно кивнув:
— Беручи до уваги все вищесказане, повинен погодитися з тим, що це правильно. Так ми і поступимо. Але я все ще не до кінця переконаний у тому, що якщо Келен завчасно дізнається про свої почуття до Річарда, це призведе до трагедії. До мене не доходить, як така проста річ може принести такі руйнівні наслідки.
— Якщо тебе це втішить, то скажу тобі, що серед чарівників, що створили шкатулки Одена, були і такі, які поділяли твоя думка. Але тоді мені здається неможливим те, що я, використовуючи свою магічну силу проти відьми, зробила гірше тільки собі.
Зедд пробурмотів в задумі:
— Так, ти права. Величезна шкода іноді може бути породжена найкращими спонуканнями. Коли ми знайдемо хлопчика, ми розповімо йому про все. Але між нами і всім тим, про що ми говорили — ціла прірва. У нас навіть немає тієї єдиної шкатулки Одена, яка у нас була.
Ніккі кивнула:
— Це правда. Але найбільше мене хвилює, як ми зможемо переконати Річарда, — вона прокашлялася, — Коли ми знайдемо його, думаю, найкраще, якщо ти, Зедд, розповіси йому про все. Він тоді краще зможе це сприйняти. З тобою він буде більш відкритий для розуміння того, що ми повинні йому сказати.
Зедд знову заходив по кімнаті:
— Я зрозумів, — він зупинився і глянув на Ніккі, — але я все ще сумніваюся, що добре осмислив теорію можливого зараження передчасними емоціями… — Він запнувся на півслові, ніби грім вразив його.
— Що трапилося, Зедд? — Запитала Ніккі, — Що прийшло тобі на розум?
Зедд присів на край ліжка, збліднувши, як крейда:
— О, духи, — прошепотів він, ніби вся тяжкість років разом обрушилася на його плечі.
— У чому справа, Зедд? — Кара присіла поруч, торкнувшись його руки.
В очах Зедда застиг переляк:
— Це не теорія! Це насправді так! Передчасне знання може вплинути на дію магії!
— Ти впевнений? Звідки тобі відомо про це?
— Я нічого не пам'ятаю про Келен. Але Річард розповідав мені про неї, коли був з нами. Він розповів дещо з забутого нами. Він розповів про те, як і чому він покохав її, а вона його. Келен — сповідниця. Магія сповідниці руйнує свідомість кожного, кого вона торкнеться своїм даром. Сповідниці просто перестають стримувати свою магію, щоб випустити її. Решту часу вони повинні жорстко контролювати свій дар.
— Я знаю. Чула про це, — відповіла Ніккі. — Але, як це стосується їх любові?
— Сповідниці завжди вибирають собі пару з тих, хто їм байдужий. Тому що якщо вони віддадуться любові з коханою людиною, вони неусвідомлено втратять контроль над своєю магією. А випущена магія зітре особистість їх улюбленого. У нього не буде ніяких шансів. Він перестане бути тим, ким був до того. Він буде приречений, а його особистість повністю зруйнована. Він стане просто порожньою оболонкою, яка буде сліпо віддана сповідниці, як вірний пес. Він буде належати їй без залишку і цілком. Він буде любити її і буде відданий лише їй одній. Але ця любов буде зовсім марна, безглузда і порожня. Тому Сповідниці завжди стосуються своїм даром тих, хто їм байдужий, до кого вони не відчувають ніяких теплих почуттів. Вони вибирають такого чоловіка, який може зачати хорошу, міцну дівчинку і буде хорошим батьком. Але ніколи не обирають собі в чоловіки того, кого насправді люблять всім серцем. Всі чоловіки бояться незаміжніх сповідниць, коли ті шукають собі обранця. Вони бояться, що їх вибір впаде саме на них. Вони бояться втратити свою свідомість, свою особистість від дотику сповідниці.
— Але ж явно є спосіб уникнути цього, — вимовила Ніккі, — Річарду вдалося його знайти!
Зедд знову подивився Ніккі в очі:
— Та є лише один спосіб подолати це. Я не можу сказати тобі, що це за спосіб. Не міг я сказати цього і Річарду. Я навіть не міг сказати йому, що цей спосіб взагалі існує.
— Чому? — Запитала Ніккі.
— Тому, що передчасне знання заразило б його і її магію. І коли вона ненавмисно торкнулася б його своєю магією, вона б стерла його особистість. Він не повинен був знати, що є спосіб перешкодити їй або що цей спосіб взагалі є в природі. Адже інакше він би не спрацював.
Ніккі підійшла до нього босоніж по килиму і глянула на нього зверху вниз:
— Ти наперед знав цей спосіб, до того, як Річард і Келен одружилися? Ти знав, що якщо Річард дізнається його від тебе заздалегідь, то у нього нічого не вийде?
— Так, знав. Але я не наважився сказати йому, що є спосіб, який дозволить йому бути поряд з тією, кого він любить. Якщо б він знав про цей спосіб раніше, якщо б навіть просто дізнався про його існування, це знання зруйнувало б його шанси на успіх, на те, що він спрацює.
— Як ти дізнався про нього?
Зедд опустив руку на коліно:
— Така ж ситуація вже мала місце з першою сповідницею, Магдою Сіруссом і її коханим, який теж дуже її любив, чарівником Меррітом. Вони полюбили один одного і одружилися. З тих пір Річард став першим, кому вдалося розгадати рішення цієї загадки.
Так як Магда Сіруссом була першою сповідницею, ніхто не знав, як вирішити цю проблему. Тому Меріт не знав способу обійти дію її магії і передчасне знання не могло заразити його.
Він зміг розв'язати парадокс любові до сповідниці так, що її сила не зруйнувала його свідомості, не знаючи заздалегідь, як це зробити.
Ніккі відкинула пасмо світлого волосся, обдумуючи почуте.
— Тоді твердження про те, що попереднє знання може заразити магію — правда. — Вона подивилася на Зедда. — Однак чарівники, які створили магію Одена, до того ніколи на стикалися з випадками зараження магії попередніми знаннями. Для них це була лише теорія.
Зедд знизав плечима:
— Можливо, це означає, що сповідниці були створені після того, як була створена магія Одена. Чарівник Першого Рангу Мерріт довів вірність цієї концепції, тому швидше за все це сталося, коли магія Одена вже була створена.
Ніккі кивнула в знак згоди:
— Напевно так і було.
Вона невизначено махнула рукою, змінюючи тему розмови:
— Кара говорила про неприємності. Здається про неприємності, що стосуються Замку Чарівників.
Зедд теж відклав думки, які заполонили його, і піднявся. Зморшки на його обличчі ще більше поглибилися.
— Так, у нас серйозні неприємності.
— Що за неприємності? — Перепитала Ніккі.
Зедд попрямував до дверей:
— Ходімо, покажу тобі…
Зедд повів Ніккі і Кару в ту частину Замку, яка, як було відомо Ніккі, являла собою свого роду лабіринт, проходи якого щільно охоронялися щитами. Скляні сфери в металевих скобах спалахували при наближенні до них і знову занурювалися в пітьму, варто було їх минути.
Ніккі Замок здавався величезним тихим і похмурим місцем. Замок був не просто неймовірно великим — швидше неймовірно складним — і Ніккі навіть не могла уявити, що так стурбувало Зедда.
Поки вони не відійшли далеко, з читального залу вийшли і приєдналися до безмовної процесії Рікка, Том — великий світловолосий д'харіанець з елітної гвардії Лорда Рала — і Фрідріх, старий позолотник.
Ніккі подумалося, що вони всі чекали тут, поки вона прокинеться від свого невдалого протистояння відьмі Сікс. Той факт, що, можливо, Зедд попросив їх залишитися і дочекатися її пробудження, тільки ще більше схвилював її.